Середа, 22.11.2017, 23:11

Вітаю Вас Гость | RSS Головна Реєстрація Вхід
День української писемнос

Відзначення Дня української писемності та мови у НВК «Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія ім. Сте

Читати більше
Матеріалів за останній місяць не знайдено.
День української писемнос

Відзначення Дня української писемності та мови у НВК «Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія ім. Сте

Читати більше
День української писемнос

Відзначення Дня української писемності та мови у НВК «Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія ім. Сте

Читати більше
День української писемнос

Відзначення Дня української писемності та мови у НВК «Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія ім. Сте

Читати більше
Головна » 2017 » Січень » 17 » Вертепне дійство
Різдвяна ніч...Хіба сказати вдасться, 
Як повно в ній і таємниць, і мрій, 
І спогадів, і снів, і скільки щастя, 
І скільки віри в всповнення надій?! 
Бо це ж та ніч, в якій зоря засяла,- 
Й на цілім світі НОВА РАДІСТЬ СТАЛА!!!  

   Одна з найкращих оздоб  Різдва – вертепні дійства. Незважаючи на занепад старих традицій, вертепи залишаються улюбленими формами мистецького вираження різдвяної радости. Це театр, у якому тимчасово акторами стають всі охочі. Це дійство, яке відображає дитячу щирість та зрілу віру. Вертеп – це своєрідний простір, якого не торкається час. Кожна культурна спадщина є багаторічним, віковим нашаруванням звичаїв, традиції. Саме вони становлять основу культури, творячи разом з нею суцільний моноліт, який виокремлює і творить різнобарвну гаму різних народностей. На розвиток сучасного мистецтва, зокрема, театрального на українських землях великий вплив мав розвиток і поширення вертепу. Вертеп – це не є щось нове, його коріння сягає грецької культури – театру Діоніса. Свято на його честь – це найбільше свято у греків, пов'язане із збиранням винограду, а Діоніс – бог вина і радощів. Святкування супроводжувалося гучними забавами, танцями і прелюдіями. Іконографічні образи візантійської культури, іспанське ретебло (вівтар-шафа), середньовічна західноєвропейська містерія, польська шопка – елементи, які вплинули на формування вертепу.

     «Вертепом» називали театр, у якому вистави розігрували ляльками на паличках (маріонетками) у великій дерев'яній дво- або триповерховій скриньці. Вертеп – це вид народної драми, усної народної поетичної творчості, примхливе поєднання містерійних і народних мотивів. Інше подібне значення вертепу – «старовинний ляльковий театр, де ставилися релігійні і світські п'єси»  

За твердженням дослідників цього виду театрального мистецтва (І. Франка, М. Возняка), в Україні він з'явився наприкінці XVI ст. «Той ляльковий театр, занесений також до нас із Заходу з Польщі, а може із Чехії, зберігся між русько-українським людом аж до нашого часу, майже до наших днів»   Прадавні форми театру стали прикладом для творців перших літературних українських драматичних творів, зокрема, вертепної драми. Іван Франко називає її найвищою художньою формою українського театру.

     В українському вертепі – старовинному театрі ляльок, дуже подібному до польської шопки або до білоруської батлейки - вистава за змістом і насиченістю дійства поділялася відповідно до ярусної структури вертепної скриньки на світську та духовну частини. На другому поверсі двоярусного вертепу відбувалися події, пов'язані з народженням Ісуса Христа. В основі сюжетів були релігійно-містерійні, різдвяні тексти. На нижній сцені жили персонажі різних національностей: українські селяни – дід і баба, запорожець, солдат , жид, поляк, циган. Усі вони раділи народженню Спасителя і смерті Ірода, танцювали під гру троїстих музик, затівали бійки. Троїсті музики – це скрипка, бубон і цимбали, які поєднували мелодію різдвяних колядок і популярних народних пісень. Демонстрування різних епізодів, тогочасних соціальних звичаїв відображено в наївних і узагальнених образах, створених за стильовим принципом маски.

    Звичай колядувати на Різдво із обрядовою зіркою і козою, переодяганням, використання масок коріниться у культурі Київської Русі, а практика театралізованого відтворення біблійних сюжетів під час церковної служби (літургійна драма) стає поширеною в добу середньовіччя. Але спосіб споруджувати різдвяні ясла з персонажами різдвяної драми має, очевидно, західноєвропейське походження, пов'язане з обрядом Католицької Церкви, яка дозволяє фігурувати зображення святих. Таким чином, автентичний національний характер, поєднаний із західними впливами і літературною та фольклорною традицією, породжує унікальне явище українського вертепу. Яка ж довга ця історія вертепу – від грецької культури до сьогодення! З Вертепом та новорічними віншуваннями провели старий рік у НВК "Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназії ім. С. Балея учні 7 – А класу (класний керівник – Чикало Наталя Євгенівна) та ансамбль «Калиновий світ» (керівник Грицан Наталя  Іванівна) 28грудня 2016 року. На різдвяному дійстві були присутні почесні гості: народний депутат України Тарас Юрик, голова Тернопільської райдержадміністрації Олександр Похилий, голова Тернопільської районної ради Андрій Галайко, завідувач районного відділу освіти Василь Цаль, Великобірківський селищний голова Роман Мацелюх. Віншувальники та віншувальниці  побажали всім гостям файно жити І ніколи не тужити, хай у хаті буде гоже, многа літа дай нам Боже!

Наталя Чикало

Вчитель історії  НВК «Великобірківська

ЗОШ  І – ІІІ ст.-гімназія

імені Степана Балея»

 

">

22:07
Вертепне дійство

Різдвяна ніч...Хіба сказати вдасться, 
Як повно в ній і таємниць, і мрій, 
І спогадів, і снів, і скільки щастя, 
І скільки віри в всповнення надій?! 
Бо це ж та ніч, в якій зоря засяла,- 
Й на цілім світі НОВА РАДІСТЬ СТАЛА!!!  

   Одна з найкращих оздоб  Різдва – вертепні дійства. Незважаючи на занепад старих традицій, вертепи залишаються улюбленими формами мистецького вираження різдвяної радости. Це театр, у якому тимчасово акторами стають всі охочі. Це дійство, яке відображає дитячу щирість та зрілу віру. Вертеп – це своєрідний простір, якого не торкається час. Кожна культурна спадщина є багаторічним, віковим нашаруванням звичаїв, традиції. Саме вони становлять основу культури, творячи разом з нею суцільний моноліт, який виокремлює і творить різнобарвну гаму різних народностей. На розвиток сучасного мистецтва, зокрема, театрального на українських землях великий вплив мав розвиток і поширення вертепу. Вертеп – це не є щось нове, його коріння сягає грецької культури – театру Діоніса. Свято на його честь – це найбільше свято у греків, пов'язане із збиранням винограду, а Діоніс – бог вина і радощів. Святкування супроводжувалося гучними забавами, танцями і прелюдіями. Іконографічні образи візантійської культури, іспанське ретебло (вівтар-шафа), середньовічна західноєвропейська містерія, польська шопка – елементи, які вплинули на формування вертепу.

     «Вертепом» називали театр, у якому вистави розігрували ляльками на паличках (маріонетками) у великій дерев'яній дво- або триповерховій скриньці. Вертеп – це вид народної драми, усної народної поетичної творчості, примхливе поєднання містерійних і народних мотивів. Інше подібне значення вертепу – «старовинний ляльковий театр, де ставилися релігійні і світські п'єси»  

За твердженням дослідників цього виду театрального мистецтва (І. Франка, М. Возняка), в Україні він з'явився наприкінці XVI ст. «Той ляльковий театр, занесений також до нас із Заходу з Польщі, а може із Чехії, зберігся між русько-українським людом аж до нашого часу, майже до наших днів»   Прадавні форми театру стали прикладом для творців перших літературних українських драматичних творів, зокрема, вертепної драми. Іван Франко називає її найвищою художньою формою українського театру.

     В українському вертепі – старовинному театрі ляльок, дуже подібному до польської шопки або до білоруської батлейки - вистава за змістом і насиченістю дійства поділялася відповідно до ярусної структури вертепної скриньки на світську та духовну частини. На другому поверсі двоярусного вертепу відбувалися події, пов'язані з народженням Ісуса Христа. В основі сюжетів були релігійно-містерійні, різдвяні тексти. На нижній сцені жили персонажі різних національностей: українські селяни – дід і баба, запорожець, солдат , жид, поляк, циган. Усі вони раділи народженню Спасителя і смерті Ірода, танцювали під гру троїстих музик, затівали бійки. Троїсті музики – це скрипка, бубон і цимбали, які поєднували мелодію різдвяних колядок і популярних народних пісень. Демонстрування різних епізодів, тогочасних соціальних звичаїв відображено в наївних і узагальнених образах, створених за стильовим принципом маски.

    Звичай колядувати на Різдво із обрядовою зіркою і козою, переодяганням, використання масок коріниться у культурі Київської Русі, а практика театралізованого відтворення біблійних сюжетів під час церковної служби (літургійна драма) стає поширеною в добу середньовіччя. Але спосіб споруджувати різдвяні ясла з персонажами різдвяної драми має, очевидно, західноєвропейське походження, пов'язане з обрядом Католицької Церкви, яка дозволяє фігурувати зображення святих. Таким чином, автентичний національний характер, поєднаний із західними впливами і літературною та фольклорною традицією, породжує унікальне явище українського вертепу. Яка ж довга ця історія вертепу – від грецької культури до сьогодення! З Вертепом та новорічними віншуваннями провели старий рік у НВК "Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназії ім. С. Балея учні 7 – А класу (класний керівник – Чикало Наталя Євгенівна) та ансамбль «Калиновий світ» (керівник Грицан Наталя  Іванівна) 28грудня 2016 року. На різдвяному дійстві були присутні почесні гості: народний депутат України Тарас Юрик, голова Тернопільської райдержадміністрації Олександр Похилий, голова Тернопільської районної ради Андрій Галайко, завідувач районного відділу освіти Василь Цаль, Великобірківський селищний голова Роман Мацелюх. Віншувальники та віншувальниці  побажали всім гостям файно жити І ніколи не тужити, хай у хаті буде гоже, многа літа дай нам Боже!

Наталя Чикало

Вчитель історії  НВК «Великобірківська

ЗОШ  І – ІІІ ст.-гімназія

імені Степана Балея»

 


>
Категорія: Новини НВК | Переглядів: 157 | Додав: Dimija | Теги: дійство, Вертепне | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вгору